Лікар радить, консультує

МЕДИЧНИЙ ОГЛЯД ПЕРШОКЛАСНИКА

(медико-правові аспекти)

Де можна проходити медичний огляд?

Відповідно до ст..38 Основ законодавства України про охорону здоров’я від 19.11.92 р. №2801-ХІІ, кожному пацієнту гарантовано право на вільний вибір лікаря і закладу охорони здоров’я. Реалізація цього права означає, що медичний огляд можна пройти не тільки в державній дитячій районній поліклініці, а й у будь-якому державному, комунальному чи приватному медичному закладі, укомплектованому лікарями, які можуть надавати медичну допомогу або медичні послуги дитячому населенню. Для того, щоб дитина змогла пройти медичний огляд в іншому медичному закладі, батьки (опікуни) повинні звернутися із відповідною заявою до керівника лікувально-профілактичної установи.

Батькам дітей, які за станом здоров’я знаходяться під диспансерним наглядом у певних фахівців, необхідно нагадати, що дитина-першокласник може пройти медичний огляд у стаціонарі, де вона перебуває на обстеженні або лікуванні.

Хто повинен супроводжувати дитину?

 Дуже часто батьки у зв’язку з великим робочим навантаженням перекладають обов’язок проходження медичного огляду дитини на найближчих родичів – бабусь, дідусів або старших дітей у сім’ї. варто зауважити, що вищезгадані родичі не є законними представниками дитини, якщо судом не встановлено офіційної опіки над дитиною, тому батькам необхідно пройти медичний огляд разом з дитиною самостійно.

Які лікарі-спеціалісти мають оглянути дитину?

Відповідно до наказу

Міністерства охорони здоров’я України «Про удосконалення медичного обслуговування учнів загальноосвітніх навчальних закладів від 16.08.10р. №682 обов’язковий медичний огляд дитини-першокласника включає огляд за участю педіатра або лікаря загальної практики – сімейної медицини, дитячого хірурга, дитячого ортопеда-травматолога, дитячого офтальмолога та стоматолога. Бажані консультації отоларинголога, дитячого невролога та психіатра, логопеда. Інші спеціалісти мають обстежити дитину за потреби, але в обов’язковому порядку дитина, яка перебуває на диспансерному обліку, має бути обстежена відповідним фахівцем із наданням рекомендацій. Окрім огляду фахівцями, дитина має пройти фізикальне та лабораторне обстеження, а саме: проведення антропометрії, плантографії, вимірювання артеріального тиску та здійснення лабораторних досліджень (загальний аналіз крові, сечі, дослідження на гельмінтоз та інше за показаннями).

Медична документація школяра.

      Обов’язковим медичним документом, який передається до школи, є медична карта дитини (форма №26/0) та карта профілактичних щеплень (форма №63/о).

Медична карта дитини – документ індивідуального характеру. Вона заповнюється на кожну дитину, яка перебуває в навчально-виховному закладі, і дає уявлення про стан її здоров’я, а також відображає всі лікувально-профілактичні заходи, які проводилися по відношенні до неї в період перебування дитини в дитячому садку або іншому закладі. Паспортна частина медичної карти й анамнестичні дані на дітей заповнюються на підставі записів «Історії розвитку дитини» медичними працівниками дитячої поліклініки, лікарської амбулаторії чи ФАПу під час поглибленого огляду дітей. Надалі всі записи в медичній карті роблять медичні працівники лікувально-профілактичного закладу при проведенні медичного огляду дитини, а надалі – в порядку поточних спостережень і проти епідеміологічних заходів. Якщо дитина відвідувала дитячий садок, то її медичну карту видають батькам для проходження медичного огляду перед вступом до школи. Якщо дитина не відвідувала дитячий садок, медичну карту оформляють у поліклініці або іншому медичному закладі, куди з метою проходження огляду звернуться батьки. Варто нагадати батькам, що при першому зверненні до лікувальної установи варто мати при собі документ, який посвідчує особу і свідоцтво про народження дитини.

При переведенні дитини з дитячого садка до школи або з однієї школи в іншу медична карта дитини передається разом з її особовою справою.

Карта профілактичних щеплень. Відповідно до чинного санітарного законодавства України та наказу Міністерства охорони здоров’я «Про порядок проведення  профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів» від 16.09.2011 р. №595, дитина від моменту народження до вступу до школи має отримати такі щеплення за віком:

• проти туберкульозу (БЦЖ): 1 вакцінація. Для дитини, яка вступає до школи у

7 років – 2 вакцінації (за умови, що реакція Манту в 7 років була негативна);

• проти гепатиту В: трикратна вакцинація;
• проти дифтерії, кашлюку, правця: 5 вакцинацій та шоста проти дифтерії та правця;
• проти поліомієліту: п’ятикратна вакцинація;
• проти кору, краснухи та паротиту: 2 вакцінації.

Облік дітей, яким з поважних причин не проведено щеплень і які потребують чергової вакцинації, проводять медичні працівники навчального закладу, де навчатиметься дитина.

Звертаємо увагу, що за станом здоров’я дитині можуть бути рекомендовані інші щеплення. Не слід забувати, що багато дітей має протипоказання для проведення планової вакцинації за віком. У такому разі в графі, де має бути запис про проведення певного виду щеплення, зазначається «протипоказано» з обов’язковим зазначенням дати.відсутність вакцинації може бути зумовлена також відмовою батьків від проведення щеплень, про що також має бути відмітка у карті профілактичних щеплень.

Питання відвідування ЗНЗ дітьми, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень,вирішується індивідуально лікарсько-консультативною комісією.

У спірних питаннях рекомендуємо залучати до вирішення проблеми представників лікувально-профілактичної установи, юриста та представника СЕС.

Дещо про поліси добровільного медичного страхування. Наостанок необхідно зазначити, що нині батьки своїм дітям оформлюють поліси добровільного медичного страхування на різний термін. У разі відкриття поліса, необхідно долучити його копію до іншої медичної документації.

Бажаємо Вам, щоб початок навчання малюка в школі став приємною подією в житті всієї родини .

ГРВІ  або застуда у дітей.

Відомо, що ГРВІ у дітей виникає у п’ять разів частіше, ніж у дорослих. Також застуда у дітей виражена більш сильно, протікає у важчій формі і тому частіше викликає ускладнення. Спостереження у лікаря при ГРВІ у дітей та дотримання його рекомендацій як лікувати застуду — обов’язково. Причини, через які застуда у дітей протікає в більш складній формі і призводить до ускладнення:

• слабкий імунітет (до першого півріччя життя, дитина використовує імунітет матері)
• відсутність звички до особистої гігієни
• нерозвинена система виділення і вузький просвіт трахеї і бронхів, що сприяє застою слизу, який, в свою чергу, є сприятливим середовищем для вірусів і бактерій

Грип у дітей

Грип у дітей — надзвичайно заразне гостре інфекційне захворювання, що характеризується симптомами інтоксикації та ураженням верхніх дихальних шляхів. 
Назва хвороби походить від французького слова grippe — схопити. Довгий час захворювання іменувалося інфлюенціей (від латинського influre — вторгатися).

Причина грипу у дітей.

Вірусна природа грипу встановлена в 1933 році англійськими авторами Smith, Andrewes, Leidlaw. 
Збудники — РНК — містять віруси, що відносяться до сімейства ортоміксовірусів. Вони класифікуються на три самостійних типи: А, В, С. Віруси грипу — внутрішньоклітинні паразити. 
Віруси високо чутливі до зовнішніх впливів: гинуть під дією прямих сонячних променів, ультразвуку, формаліну; при температурі 60 ° С віруси втрачають інфекційність майже миттєво.

Епідеміологія грипу у дітей.

Захворювання зустрічається повсюдно; характеризується схильністю до епідемічного поширення. 
Захворювання розповсюджується подібно до пожежі в степу. Причому спочатку уражаються переважно дорослі, а потім діти. 
Епідемічні спалахи грипу виникають майже виключно в зимову пору року, що прийнято пояснювати великою скупченістю людей, низькою температурою навколишнього середовища, вітамінним дефіцитом населення факторами, що полегшують процес формування нових комбінацій вірусу грипу А.

Грип у дітей — це інфекція дихальних шляхів. Резервуаром вірусу є хвора людина, яка є небезпечною для оточуючих, починаючи з кінця інкубаційного і весь гарячковий період. Після 5 — 7-го дня хвороби концентрація вірусу у видихуваному повітрі різко знижується, і хворий стає практично безпечним для оточуючих. 
Велику епідемічну небезпеку становлять хворі на стерті і субклінічні форми хвороби. Залишаючись на ногах і продовжуючи вести активний спосіб життя, вони встигають заразити велику кількість людей. Діти раннього віку заражаються, як правило, від дорослих. 
Передача інфекції здійснюється виключно повітряно-крапельним шляхом. Вірус зі слизових дихальних шляхів виділяється у величезній концентрації при чханні, кашлі, розмові, диханні і може знаходитися у вигляді аерозолів в підвішеному стані кілька хвилин. У рідкісних випадках можлива передача інфекції через предмети побуту, соски, іграшки, білизну, посуд. 
Схильність до грипу загальна. Навіть новонароджені діти сприйнятливі до грипу. 
Після перенесеного грипу формується стійкий імунітет. Повторні захворювання зумовлені зараженням новим сероваріантом вірусу грипу.

Клінічні прояви і симптоми грипу у дітей.

Інкубаційний період триває від декількох годин до 2 -4. Захворювання починається гостро, раптово, з підйому температури тіла до високих цифр (39 — 40 ° С), ознобу, запаморочення, загальної слабкості, м’язових і суглобових болів. Температура досягає максимуму до кінця першої, рідше — на другу добу хвороби. Діти скаржаться на головний біль в області скронь, лоба, надбрівних дуг, очних яблук; пропадає апетит, погіршується сон, трапляється марення, галюцинації, нудота, блювота. Характерні слабкі катаральні явища у вигляді покашлювання, закладення носа, мізерних виділень з носа, болю або першіння в горлі, особливо при ковтанні. У важких випадках — постійні носові кровотечі, судоми, короткочасна втрата свідомості, менінгеальні симптоми.

При об’єктивному огляді стан дітей часто важкий. Звертає на себе увагу слабка гіперемія обличчя, ін’єкція судин, склер, помірний ціаноз губ. Мигдалики, дужки слабо або помірно почервонілі, злегка набряклі. Виявляється ін’єкція судин, іноді точкові крововиливи, зернистість на задній стінці глотки. 
На висоті інтоксикації шкірні покриви бліді, підвищена пітливість, болі в животі, короткочасні розлади стільця, лабільність пульсу, зниження артеріального тиску.

Специфічним проявом грипу є так званий сегментарний набряк легенів. Він виникає в результаті циркуляторних розладів в межах одного сегмента або частки легені. Клінічно сегментарний набряк легенів практично нічим не проявляється. Діагноз ставиться при рентгенологічному дослідженні. 
При гіпертоксіческой формі грипу можливий геморагічний набряк легенів, зазвичай закінчується геморагічної пневмонією в результаті приєднання вторинної бактеріальної флори. Навіть при летальному результаті в ранні терміни від початку хвороби (1 — 2-й день) в цих випадках виявляються зміни вірусно-бактерійного характеру. 
На тлі грипозної інтоксикації відбуваються специфічні зміни в легенях, які, обумовлені підвищеною проникністю капілярів. Клінічно ці зміни можуть супроводжуватися задишкою, наявністю розсіяних хрипів. У міру зникнення грипозної інтоксикації вони можуть ліквідуватися, однак нерідко у дітей раннього віку на цьому тлі легко приєднується вторинна мікробна флора і розвивається вірусно-бактеріальна пневмонія. 
У перший день хвороби в крові можливий лейкоцитоз, з 2 — 3-го дня хвороби-лейкопенія, нормальна ШОЕ. Червона кров не змінена.

Класифікація грипу у дітей.

По тяжкості розрізняють легку, среднетяжелую, важку, або токсичну і гіпертоксичну, форми грипу. Тяжкість визначається ступенем вираженості загальної інтоксикації (гіпертермія, неврологічні симптоми: головний біль, запаморочення, втрата свідомості, судоми, менінгеальні симптоми, вираженість геморагічного синдрому, порушення серцево-судинної діяльності, що супроводжуються циркуляторними розладами і ураженням м’язів серця).

Легка форма грипу . До легких відносяться і стерті форми грипу, що протікають при нормальній температурі тіла і відсутності будь-яких симптомів інтоксикації. У дитини при цьому можуть бути виражені тільки катаральні явища: нежить, кашель. 
При среднетяжелой формі грипу у дітей в наявності всі ознаки грипозної інтоксикації: озноб, головний біль, запаморочення, м’язові і суглобові болі. Температура тіла піднімається до 39,5 ° С. При нашаруванні вторинної мікробної флори може виникнути сегментарна пневмонія. 
При важкій формі грипу у дітей є ще більш виражені ознаки грипозної інтоксикацією: затемнене свідомість, марення, галюцинації, блювота, короткочасні судоми, підвищення температури тіла до 40 — 40,5 ° С. Можливі важкі бактеріальні ускладнення, а так само порушення серцево-судинної діяльності, геморагічний набряк легенів, гнійно-некротичний ларинготрахеобронхіт. 
Для гіпертоксіческой форми грипу у дітей характерні менінгоенцефаліческій, геморагічний і гіпертермічний синдроми. 
Грип у дітей може протікати і в прихованій формі. При цьому дитина залишається практично здоровий, але в нього наголошується наростання титру антитіл до вірусу грипу. Такі форми виявляються тільки при лабораторному обстеженні дітей, що мали контакт з хворим на грип. 
І токсична, і гіпертоксіческая форми грипу зустрічаються частіше у дітей першого року життя.

Перебіг грипу грипу у дітей.

Перебіг грипу завжди гостре. Тривалість гарячкового періоду — 3 — 5 днів. Зниження температури тіла зазвичай відбувається критично. З падінням температури стан дітей покращується. Можливі повторні підйоми температури тіла, проте вони зазвичай обумовлені нашаруванням бактеріальної флори чи іншої вірусної респіраторної інфекції. Загальна тривалість хвороби — 7 — 10 днів. Після перенесеного грипу протягом 2 — 3 тижнів можуть зберігатися явища послеінфекціонной астенії. Діти скаржаться на підвищену стомлюваність, слабкість, головний біль, дратівливість, безсоння.

Ускладнення грипу у дітей.

Ускладнення можуть виникати в будь-які терміни від початку хвороби. Найбільш частими з них, особливо у дітей раннього віку, є отити, запалення придаткових пазух, гнійний ларинготрахеобронхіт, вогнищева або сегментарна пневмонія. Всі ці ускладнення виникають при нашаруванні на вірусну інфекцію грипозну бактеріальної флори. 
Особливо важко, тривало і хвилеподібно протікають ларинготрахеобронхіту у дітей раннього віку, клінічно проявляються синдромом крупа. Вогнищеві пневмонії при грипі також завжди обумовлені приєднанням бактеріальної інфекції. 
З неврологічних ускладнень можуть бути менінгіт, менінгоенцефаліт і енцефаліт, рідше — невралгії, неврити, полірадикулоневрити. Ускладнення з боку центральної нервової системи виникають на висоті грипозної інтоксикації і частіше у дітей молодшого віку. Клінічно вони проявляються важким загальним станом, загальномозковими проявами, вогнищевою неврологічною симптоматикою. 
З боку серця в гострому періоді грипу на висоті токсикозу можуть виникати функціональні порушення, які швидко зникають у міру одужання. Рідше виникає міокардит

Грип у новонароджених та дітей першого року життя

Грип у дітей у цьому віці має ряд особливостей. Часто захворювання починається поступово, з незначного підйому температури тіла і протікає гостро. Симптоми грипозної інтоксикації відсутні або виражені не настільки яскраво. Хвороба проявляється блідістю шкірних покривів, відмовою від грудей, зменшенням ваги. Іноді — слабкі катаральні явища у вигляді кашлю, закладеності носа, «сопіння», часто — повторної блювоти. 
Незважаючи на слабо виражену клініку початкових проявів грипу, перебіг хвороби у дітей першого року життя значно тяжче у зв’язку з частим приєднанням бактеріальної інфекції і виникненням гнійних ускладнень (отит, пневмонія тощо).

Грип у дітей у віці від 1 до 3 років

У цій віковій групі грип у дітей протікає особливо важко — з вираженою інтоксикацією, ураженням ЦНС, розвитком менінгоенцефалітній синдрому. Катаральні явища виражені. Часто приєднується ураження легень, синдром крупа і астматичний синдром. З ускладнень — гнійний отит, синусит, вогнищева пневмонія.

Природжений грип у дітей віком від 1 до 3 років

Поразка плода може відбутися не тільки за рахунок безпосередньої дії вірусу грипу, але також внаслідок вираженого токсикозу, гіпоксії, впливу токсичних метаболітів порушеного обміну речовин, водно-електролітних зрушень, порушення рівноваги кислот і підстав. 
Прямих доказів тератогенної дії вірусів грипу ще немає. Проте встановлено, що при інфікуванні жінки в першому триместрі вагітності збільшується в 2 — 5 разів частота самовільних абортів, мертвонароджень і вроджених каліцтв. 
При захворюванні вагітної жінки грип безпосередньо перед пологами дитина може з’явитися з ознаками вродженої інфекції. Ймовірність вродженого захворювання в цих випадках досягає 50%. 
Клініка вродженого грипу мало чим відрізняється від грипу у новонароджених з постнатальним інфікуванням. Захворювання протікає без ознак грипозної інтоксикації, часто при нормальній або субфебрильної температури тіла. Відзначаються помірно виражені катаральні явища. Часто виникають вроджені пневмонії і геморагічний синдром. Перебіг хвороби, як правило, обтяження нашаруванням бактеріальної інфекції, що погіршує прогноз. У деяких новонароджених захворювання супроводжується набряком і паралічем дихального центру.

Діагностика грипу у дітей

Грип у дітей діагностується на підставі гострого початку хвороби, специфічної інтоксикації, слабо виражених катаральних явищ. Важливо враховувати епідемічну ситуацію. 
Лабораторна діагностика. Експрес-діагностика заснована на виявленні вірусного антигену в епітелії слизової оболонки верхніх дихальних шляхів методом імунофлюоресценції. Специфічний антиген виявляється в цитоплазмі у вигляді яскраво світяться конгломератів. Результат можна отримати через 3 години. 
Серологічна діагностика заснована на виявленні наростання титру антитіл в 4 і більше разів в парних сироватках, взятих на початку хвороби та в періоді виздоравленія. На жаль, серологічні і вірусологічні методи діагностики не придатні для ранньої діагностики грипу, оскільки вимагають тривалого часу. Це методи ретроспективної діагностики. 
Перспективні імуноферментний метод (ІФА) і радіоімунологічний аналіз (РІА), які в 20 і більше разів чутливіші інших серологічних методів діагностики грипу. 
Для діагностики вродженого грипу має значення встановлення захворювання у матері безпосередньо перед пологами, а також народження дитини з ознаками внутрішньоутробної інфекції (лихоманка, катаральні явища, вроджена пневмонія та ін.) Діагноз можна підтвердити виявленням вірусу грипу в навколоплідних водах, носоглоткових змивах дитини та матері за допомогою імунофлюоресценції. Серологічна діагностика мало інформативна зважаючи на відсутність у новонароджених істотного наростання титру специфічних антитіл.

Лікування грипу у дітей

Хворий на грип повинен дотримуватися постільного режиму при максимальній ізоляції (переважно в домашніх умовах). Обов’язковій госпіталізації підлягають діти з важкою і гіпертоксіческой формою грипу, а також при виникненні ускладнень, що загрожують життю дитини. 
Госпіталізувати хворих на грип обов’язково в боксированное або полубоксірованное відділення. Приміщення, де знаходиться хворий на грип, необхідно провітрювати. 
Дієта : молочно-рослинна, збагачена вітамінами, фруктові соки, морс, кисіль, рясне пиття у вигляді гарячого чаю та молока, а також лужних мінеральних вод. Необхідно стежити за діяльністю шлунково-кишкового тракту. Всім хворим призначають аскорбінову кислоту. Лікування симптоматичне . При гіпертермії, а також для зняття головного і м’язової болю, призначають «Дитячий Тайленол» (або ін препарати парацетамолу), антигрипін. Решта призначення можуть бути зроблені тільки після огляду лікарем.

Прогноз грипу у дітей

При важких формах грипу, особливо при гипертоксических формах, прогноз серйозний. Може наступити летальний результат від гострого набряку і набухання мозку або геморагічного набряку легень. Найчастіше летальний результат наступає від важких бронхолегеневих ускладнень, викликаних стафілококами, стрептококами, грамнегативною флорою. У дітей раннього віку летальний результат може наступити при крупі, ускладненому бактеріальною інфекцією, коли є дифузний гнійно-некротичний процес у гортані, трахеї і бронхах.

Профілактика грипу у дітей

Велике значення має рання діагностика та ізоляція хворого строком до 7 днів. У домашніх умовах ізоляція здійснюється в окремій кімнаті. Приміщення провітрюється, предмети побуту, підлоги протираються дезінфікуючими засобами. Спілкування з хворим обмежується. Обслуговування дитини проводиться лише в марлевій масці в 4 — 6 шарів. Під час епідемічного підйому захворюваності на грип нові діти в дитячий дошкільний колектив не приймаються. Виключається переведення дітей із групи в групу. У дошкільних колективах особливо велике значення мають щоденні ранкові огляди дітей. При найменших ознаках захворювання (нежить, кашель, нездужання) в організований колектив діти не приймаються. Для знезараження повітря проводять опромінення приміщень бактерицидними ультрафіолетовими лампами. Для профілактики грипу можна використовувати інтерферон.

Вакцинопрофілактика. Для специфічної профілактики грипу можуть бути використані як інактивовані, так і живі вакцини. У нашій країні налагоджено виробництво як інактивованих, так і живих грипозних вакцин. У нашій країні використовуються наступні вакцини: «Інфлувак», «Флюарикс», «Бегривак», «Ваксигрип», «Агріпал», «Грипол». 
Імунітет короткочасний, що диктує необхідність щорічного проведення щеплень. Протипоказанням є непереносимість білка курячого яйця і вагітність. Вакцинація повинна проводитися, насамперед серед дітей, що відносяться до групи ризику: діти раннього віку, школярі, вихованці дитячих садків, інтернатів, а також серед дітей, у яких можливі важкі ускладнення грипозні: діти, які часто хворіють на ГРВІ, діти з хронічними захворюваннями легень, у тому числі хворі хронічними бронхітами, астмою, діти з хворобами серця і зі значними гемодинамічними змінами; діти, які отримують імунодепресивні терапію; діти з анемією, гемоглобинопатиями. 
Крім того, імунізація проти грипу може бути корисна для хворих на цукровий діабет, хронічні нирковими і метаболічними захворюваннями і дітей, які отримують тривалу аспіринову терапію з приводу ревматоїдного артриту. У тих випадках, коли вакцинація дітей з групи ризику неможлива, рекомендується імунізація осіб, які доглядають за ними, включаючи членів сім’ї, працівників охорони здоров’я та інших, що знаходяться в тісному контакті. 
Вакцинація дітей, що не відносяться до груп ризику (здорові діти), повинна проводитися на розсуд лікаря і батьків. Питання про вакцинацію вагітної з метою попередження інфекції у плода має вирішуватися строго індивідуально.

Сонячний удар та його симптоми

Сонячний удар — ураження центральної нервової системи, що виникає внаслідок тривалого перегріву дитини під прямим сонячним промінем.

Що призводить до сонячного удару?

До сонячного удару у дітей, поряд з підвищеною температурою навколишнього середовища й дією прямих сонячних променів призводять висока вологість, безвітряна погода, не відповідний погоді одяг дитини ,порушення механізмів терморегуляції, особливо у дітей раннього віку, недостатній або неправильний питний режим в умовах спеки , різні захворювання центральної нервової системи.

Симптоми сонячного удару у дітей

Сонячний удар у дітей проявляється, зазвичай, через 6-8 годин після перебування на сонці, але можливо і раніше. Виникає млявість, нездужання, почервоніння обличчя, нудота, блювота, головний біль, прискорене серцебиття, задишка, потемніння в очах, підвищення температури тіла.

Далі можуть приєднатися галюцинації, марення, порушення ритму серця (прискорена або уповільнена частота серцевих скорочень). Якщо причини перегріву не усунені, настає втрата свідомості, що супроводжується блідістю і синюшністю шкіри. Шкіра стає холодною на дотик, покривається липким потом. Виникає загроза для життя дитини.

У немовлят , в порівнянні з дітьми старшого віку, і менш тривале перебування на сонці може викликати сонячний удар. При цьому раптово з’являються прогресуюча сонливість або млявість, дитина вередує, плаче, відмовляється від їжі, температура тіла підвищується до 39 ° С або 40 ° С, приєднуються нудота, блювота, іноді пронос. Через кілька годин можуть початися судоми, виникає втрата свідомості, аж до коми.

Перша допомога

Дитині з ознаками сонячного удару необхідно негайно викликати швидку допомогу!

• Перенесіть дитину в затінок або в прохолодне місце.
• Покладіть набік, голову також поверніть набік для профілактики заковтування блювотних мас при виникненні блювання.
• Розстебніть одяг або роздягніть дитину.
• Якщо малюк у свідомості, давайте йому пити маленькими ковтками охолоджену кип’ячену воду або чай з пляшечки, з ложечки або з чашки.
• При високій температурі тіла оберніть голову дитини мокрим рушником, пелюшкою, обдувайте або обмахуйте його, протріть тіло м’якою губкою, змоченою прохолодною водою, особливо там, де судини знаходяться найближче до шкіри (шия, пахви, ліктьові згини, пахові області, підколінні ямки) або оберніть вологим простирадлом.
• Температура води для обтирань повинна бути трохи вище кімнатної, але ні в якому разі не холодною. Холодна вода може викликати рефлекторний спазм судин, що ще більше погіршить стан дитини. Різкий перехід від спекотного сонця до холодної води створює для організму стресову ситуацію. Жарознижуючі засоби у цій ситуації не ефективні. Парацетамол, ібупрофен, але не ацетилсаліцилову кислоту можна використовувати в якості знеболюючих в межах вікової дози.
• Якщо лікарем швидкої допомоги прийнято рішення залишити дитину в домашніх умовах, то малюкові призначають рясне пиття: вода, чай, морс, кисіль, на вечерю — щось з кисломолочних продуктів, наприклад, кефір. На другий день можна годувати дитину молочно-рослинною їжею. Через 2-3 дні після одужання дитині знову можна дозволити прогулянки.

Як уникнути сонячного опіку і сонячного удару?

Виходячи на вулицю в спекотний літній день, обов’язково надягайте малюкові світлу панамку і легкий одяг з натуральних тканин. Утримуйтися від перебування в жарку пору доби під прямими сонячним променями з дітьми молодше одного року.

Пам’ятайте, що діти зі світлою шкірою мають більше шансів отримати сонячні опіки шкіри та очей, ніж смугляві. Уникайте перебування на сонці в жарку пору року в період з 10 до 15 години. Навіть у хмарні дні ультрафіолетові промені сонця потрапляють на оголену шкіру і можуть пошкодити її.

Чого робити не можна при сонячному опіку  та сонячному ударі

Не змащуйте постраждалі від сонячного опіку ділянки шкіри спиртововмісними засобами, оскільки вони додатково ушкоджують шкіру і ускладнюють загоєння. Не застосовуйте на постраждалих частинах тіла речовин на жировій основі (вазелін або інші густі мазі, а також різні олії : обліпихова, соняшникова і т.д.), оскільки вони ускладнюють виділення тепла, поту і відповідно, ускладнюють загоєння опіку.

Не застосовуйте для лікування сонячного опіку у дітей спреї та мазі, що містять бензокаїн (анестезин), який може викликати роздратування і алергічну реакцію на шкірі дитини. Не кладіть лід або воду з льодом.

Не вскривайте бульбашки на шкірі в місцях опіків. На бульбашки, що самостійно розкрилися можна нанести мазь з антибіотиком (еритроміцінова, тетрациклінова тощо) і зверху покласти стерильну, марлеву серветку. За відсутності серветки можна скористатися чистою прасованою носовою хусткою. 

Режим харчування дитини вдома

Меню домашнього харчування має бути збалансованим та містити достатню кількістю білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів, що сповна забезпечують енергетичні витрати дитячого організму.
Подбайте про те, щоб посуд, з якого їсть дитина, завжди був чисто вимитим, їжа свіжою, щойно приготованою.
Якщо дитина харчується у дитячому садку, відкоригуйте режим харчування вдома, урахувавши поживну цінність їжі, що подається у дошкільному закладі, та години прийому їжі.

Привчайте дитину:
перед прийомом їжі обов’язково мити руки з милом, витирати їх індивідуальним рушником;
самостійно сідати на стілець та підсовувати його до столу;
під час прийому їжі охайно вживати тверду їжу;
відламувати хліб маленькими шматочками, заїдати його рідкою їжею (суп, борщ тощо); самостійно їсти ложкою з тарілки, пити з чашки;
не обливатись;після прийому їжі користуватися серветкою, вставати зі стільця.
Навчайте малюка підтримувати чистоту навколо себе, бути охайним,пояснюйте йому, що і як треба робити.